Наталя, як вийшло, що ти стала хокеїсткою?
Мій батько дуже любить хокей, а також сам грає на аматорському рівні
воротарем. Я часто ходила з татом на арену. Мені дуже подобалося
спостерігати за грою, а так як мій батько добре знайомий з тренером ХК
Галичина Михайлом Валерійовичем Чіканцевим, мене вирішили вивести на
лід. Після того, як виявилося, що в мене непогано виходить, мене взяли в
групу до Михайла Валерійовича. Так я почала грати в ХК Галичина. Перший
рік я грала в захисті, для того, щоб придбати необхідні навички
катання. Після цього, я, стала воротарем.
А як ти опинилася в Мінських Пантерах?
Так
як жіночої команди у Львові немає, порадившись із сім'єю і тренером, я
вирішила поїхати в сусідню Білорусь і пройти відбір у мінську команду
Пантери. Приїхавши до столиці Білорусі, я підписала професійний контракт
з чемпіонами відкритого чемпіонату Латвії.
Ти граєш в основної чи молодіжній команді?
В основному я граю в молодіжній команді, але мене вже почали активно залучати до ігор за основну. У Мінську всі умови мене влаштовують, є все необхідне для вдосконалення майстерності.
У колектив влилася швидко, всі дружимо і спілкуємся.
Яка твоя мрія в хокеї?
Моя мрія з часом потрапити в професійну лігу Канади, для цього я докладаю всіх зусиль. Труднощів я не боюсь.
