"Леви" ще більше відриваються від переслідувачів в боротьбі за місце у плей-оф (ОНОВЛЕНО) ||| Хокейний клуб Леви (Львів)

«Вінницькі Гайдамаки» – «Леви»(Львів)– 0:4 (0:0; 0:0; 0:4).

22 листопада. Вінниця. Льодовий клуб. Початок 19:00. 200 глядачів

«Вінницькі Гайдамаки»: Єремеєв; Акімов – Оксененко, Татаренко – Шевелєв, Мацас – Євсейчик, Ляшок; Долинін – Остяков – Борисенко, Єловиков – Сачко – Геря, Чернишенко – Ромащенко – Султанов, Кузьмик, Істомінов

«Леви»: Горєлов; Панов – Хонін, Мошкарьов – Гончаров, Новиков – Толстик, Філіппов; Гнітько – Панченко – Янченко, Сидоров – Хміль – Мадера, Булгаков – Расторгуєв – Марушев, Якимчук – Федоров – Клименков, Курський

0:3. Федоров (Толстик, Расторгуєв, 57:29 – у більшості)

Для «Левів» сьогоднішній поєдинок був четвертим очним побаченням з «Гайдамаками». Двічі у Новояворівську з одним з аутсайдерів регулярної першості Професійної хокейної ліги України наша команда розібралася доволі легко – 9:0 і 8:1. Значно важче підопічним Дениса Булгакова дався виграш у Вінниці. В тій грі перевага «Левів» в підсумку склала лише одну шайбу – 6:5. Сьогодні ж на майданчику «Гайдамаків» львів’яни взяли гору з більш переконливим рахунком – 4:0. Однак, аби поповнити свій турнірний доробок трьома пунктами, нашим хлопцям довелося докласти максимум зусиль.

Як і в попередній зустрічі з ще одним аутсайдером першості, «Білим Барсом» з Броварів, «Леви» на ковзанці Льодового клубу у Вінниці з перших хвилин дали зрозуміти супернику, що гратимуть першим номером, а щастя шукатимуть виключно у їхній зоні. І напевно вони б його знайшли доволі швидко, бо гольових моментів підопічні Дениса Булгакова створили стільки, що їх вистачило б не на один матч. Але знову повторився сюжет гри з тими таки «Барсами». Нагод закинути шайбу у «Левів» було вдосталь, тільки от ніяк вони не могли бодай відкрити рахунок у матчі. Просто таки дива творив у рамці кіпер «Гайдамак» Володимир Єремеєв, який ловив, як то кажуть, усе, що летіло в бік його воріт. Гості не могли його пробити потужними кидками ні від синьої лінії, ні з лічених метрів, ні розігруючи комбінації у форматі «двоє проти одного» чи «троє проти двох».

Треба віддати належне і підопічним Олега Циркунова, які дуже самовіддано тримали оборону і робили все можливе, аби допомогти своєму кіперу залишити власні ворота у недоторканності. В контратаку «Гайдамаки» йшли доволі рідко. Щоправда кілька якщо й не стовідсоткового гольових, то достатньо небезпечних моментів, вони таки створили. Однак і захист львів’ян на чолі з кіпером Сергієм Горєловим відіграв достатньо надійно і зводив нанівець всі зусилля господарів відзначитися закинутою шайбою.

За таким сценарієм події на майданчику розвивалися до середини третього періоду. Багато хто вже навіть почав думати про те, що напевно сьогодні шанувальники хокею Вінниці вперше стануть свідками овертайму. Однак врешті решт дався взнаки той факт, що «Леви» всю гру діяли в чотири трійки нападаючих, а «Гайдамаки» – лише в три. До того ж гості постійно підтримували максимально високий темп гри і в кінці кінців гравці команди господарів почали не встигати за їхніми діями. Саме це й призвело до першої шайби в матчі. На 49-ій хвилині зустрічі Володимир Єремеєв, відбивши перший кидок, впав на спину, а захисники не встигли завадити Миколі Сидорову добити шайбу у сітку воріт – 0:1.

Після того, як рахунок матчу було відкрито, нерви у гравців обох команд почали потроху здавати і, як наслідок, один за одним «посипалися», немов з рогу достатку, видалення, причому найчастіше обопільні. Відзначимо лише, що до честі хокеїстів обох команд з’ясування відносин відбувалися у рамках неписаних правил, у форматі боксерських поєдинків – один на один.

Хто саме був ініціатором сутичок на ковзанці, однозначно сказати важко – в кожної з сторін є аргументи на своє виправдання. А от те, що загалом в плані подальшого розвитку подій у матчі всі вони пішли на користь «Левів», не викликає жодних сумнівів. А найкращим свідченням цього є той факт, що за останні десять хвилин зустрічі шайба ще тричі побувала у сітці воріт «Гайдамаків». Не допомогла і супергра Володимира Єремеєва. Показовим є й те, що другу шайбу «Леви» закинули у чисельні меншості. Перехопивши шайбу, вони провели швидку контратаку, яку влучним кидком завершив захисник Анатолій Панов – 0:2.

В принципі на цьому гру можна було припиняти. Всім, в тому числі й обом командам, було зрозуміло, що долю зустрічі вже визначено і «Леви» здобудуть чергові три очки. Однак підопічні Дениса Булгакова на цьому не зупинилися і впіймавши кураж, атакували до самої фінальної сирени. Володимир Єремеєв продовжував рятувати свою команду у більшості моментів, але й він виявився безсилим проти кидків у виконанні ще одного оборонця гостей Олега Новикова та нападника Олексія Мадери. Останній, між іншим, перейшов до «Левів» саме з «Вінницьких Гайдамак». То ж фінальна сирена зафіксувала хоча й не просту, але достатньо впевнену перемогу нашої команди – 0:4.

Зазначимо, що взявши гору над одним з аутсайдерів чемпіонату, львів’яни закріпилися на четвертому місці в турнірній таблиці. В активі «Левів» наразі 32 очки. Це на дев’ять і десять пунктів більше, аніж в головних конкурентів за місце в плей-оф – «Харківських Акул» і київського «Компаньона-Нафтогазу» відповідно. Разом з тим, відставання підопічних Дениса Булгакова від київського «Беркута», який займає третє місце, також досить суттєве – 12 очок.

Додамо, що свої два наступні матчі «Леви» проведуть в гостях. У п’ятницю, 25 листопада, у Броварах в ТРЦ «Термінал» на них чекає іспит лідером чемпіонату столичним «Соколом» (початок о 19:00). А в неділю, 27 листопада, на льодовій ковзанці спорткомплексу АТЕК у Києві о 14:30 розпочнеться поєдинок, як то кажуть, за шість очок з «Компаньоном-Нафтогазом».

«Ми грали в чотири трійки нападаючих, що дозволило нам упродовж всього матчу максимально підтримувати високий темп. Гравці потішили мене, як тренера, тим, що дуже добре рухалися, постійно пропонували себе партнеру. Ми практично не випускали суперника з його зони і створили масу гольових моментів. Але відмінну гру продемонстрував голкіпер господарів, який ніби зачарував свої ворота. І для нас стало великою проблемою закинути бодай одну шайбу.

Однак я навіть після другого періоду, коли рахунок все ще був 0:0, вірив у своїх хлопців, в те, що вони зможуть прорвати оборону «Гайдамак» і пробити їхнього воротаря. Адже упродовж гри моменти, аби відзначитися закинутою шайбою, мали всі без винятку гравці нашої команди. Навіть кожен із захисників не раз із зручної позиції кидав по воротах. Ми повністю володіли як ігровою, так і територіальною ініціативою.

В таких іграх, як правило, суперник тримається до першої пропущеної шайби. Так сталося й цього разу. В середині третього періоду ми нарешті змусили капітулювати їхнього воротаря і далі вже нам стало набагато легше, перш за все в психологічному плані. Суперник, щоправда, почав провокувати нас на бійки. Але така гра була нам тільки на руку – сил у нас залишилося значно більше. Тому хлопці зуміли не лише постояти за себе у сутичках, а й закинути ще три шайби у ворота суперника. Причому до кінця матчу ми мали значну перевагу і могли закинути набагато більше, ніж три шайби. Однак, вважаю, що й рахунок 4:0 у достатній мірі відображає той факт, що ми зіграли значно сильніше, ніж «Гайдамаки».

Втім, нам треба якомога швидше забути цю гру. Адже вже в п’ятницю на нас чекає важкий поєдинок проти «Сокола». Думаю, тут достатньо сказати, що на нас чекає іспит найсильнішою командою Ліги, яка впевнено тримає лідерство. У першому колі ми від «Сокола» зазнали гучного ляпаса, програли з рахунком 4:9. Вдома, у другому колі зіграли значно краще – 2:4. Тому дуже хочемо тепер зіграти ще краще. Надзвичайно важлива гра чекає на нас і наступної неділі з «Компаньоном-Нафтогазом». Це один з наших головних конкурентів у боротьбі за місце в першій четвірці і, напевне, цим все сказано. Буде гра за шість очок. А чим все закінчиться, побачимо вже безпосередньо на льоді», – сказав Денис Вікторович.

«Гра, незважаючи на доволі переконливий підсумковий рахунок, далася нам зовсім не просто. Хоча по тому, як розвивалися події на ковзанці, перемагати ми мали набагато спокійніше. А так знову вийшов валідольний матч. Ми ж з самого початку володіли ініціативою і мали ще в першій 20-хвилинці вигравати дві–три шайби. Однак фантастична гра, по іншому не скажеш, їхнього воротаря зводила нанівець всі наші намагання принаймні відкрити рахунок в матчі.

Скажу, що наші гравці дуже добре грали – багато комбінували, при першій нагоді кидали по воротах. Одним словом, «нагружали» оборону суперника по повній програмі. Такої кількості гольових моментів зі сторони одної з команд побачиш далеко не в кожній грі. Але з реалізацією були проблеми, аж поки не прорвало в середині третього періоду. Лише після голу Миколи Сидорова все стало на свої місця – ми закинули ще три шайби і отримали цілком заслужену перемогу.

Хочу відзначити, що у нас мали хороші моменти, як мені здалося, всі без винятку гравці. І це не може не тішити. Разом з тим, приємно, що атакуючи практично всі 60 хвилин, ми не втрачали пильності в обороні, як це було у минулих іграх. Скажімо, в попередньому матчі з «Білим Барсом» ми прогавили вихід їхнього гравця один на один з нашим воротарем і рахунок став 1:1. Добре, що потім вдалося закинути переможну шайбу. Сьогодні ж наш захист, як і воротар Сергій Горєлов, не втрачали концентрацію упродовж всієї зустрічі.

Між іншим, сьогоднішній поєдинок за своїм сценарієм нагадував гру з «Барсами». От тільки цього разу ми в третьому періоді зуміли закинути не одну шайбу, а одразу чотири. Головне, щоб в наступних іграх нас починало «проривати» в атаці трохи раніше. Хоча з іншого боку, якщо ми будемо грати на «0» в обороні, а в третьому періоду закидувати по три–чотири шайби, то я не проти», – сказав пан Михайло.