Хокеїсти львівських «Левів» у
гостьовому матчі 32-го туру регулярної першості Професійної хокейної ліги
України з рахунком 4:2 взяли гору над київським «Компаньон-Нафтогазом». Одним з
героїв зустрічі став воротар «червоно-чорних» Сергій Горєлов, який по
завершенні поєдинку дав коментар прес-службі львівського клубу.
– Дуже
важливо, що ми зуміли виграти цей матч. Перш за все ця перемога має величезне
значення для психологічного стану як команди загалом, так і кожного гравця
зокрема. Адже серія невдач у нас явно затягнулася. А найприкріше, що по грі ми
практично жодному з суперників нічим не поступалися. Однак при цьому нам ніяк
не вдавалося добитися позитивного результату. Взяти хоча б попередній поєдинок
з «Соколом». Ми не лише на всі сто відсотків віддавалися грі, а й на рівних
грали з лідером чемпіонату. Однак вкотре десь трішечки нам не вистачило фарту.
І от нарешті сьогодні ми зуміли не тільки добре зіграти, а й взяти три очки,
які цілком заслужили своєю грою.
– Кого з партнерів можеш
виділити?
– Вся команда зіграла дуже добре. Насправді,
навіть не можу виокремити когось одного чи двох. Це була дійсно перемога всієї
команди. Лише на початку зустрічі суперник мав невеличку ігрову перевагу, але так
буває практично завжди, коли граєш на виїзді. Втім, нам вдалося вистояти.
Поступово ми спочатку гру вирівняли, а згодом взяли її під свій контроль. Тому
наша перемога абсолютно по грі – ми створили більше моментів, значно частіше кидали
по воротах.
– У тебе особисто роботи було
багато?
– Так,
але я люблю, коли я весь час у грі. Коли суперник часто атакує, кидає по
воротах, я себе почуваю значно краще, ніж тоді, коли доводиться по кілька
хвилин «мерзнути», а у гру вступати лише час від часу. Я люблю весь час
перебувати и у вирі подій, щоб відчувати ритм гри і бути в тонусі. Сьогодні гра
була саме такою. Так що я отримав задоволення і від самого процесу гри, і від
результату матчу (сміється – Авт.).
– Вибач за прохання, але прокоментуй
пропущені тобою шайби.
– Коли
кияни відкрили рахунок, був рикошет. Їхній гравець влучив у ногу свого партнера
і вже рикошетом від неї шайба залетіла у сітку. Відбити шайбу у подібній
ситуації практично нереально. Але я не зовсім зрозумів, чому судді зарахували
взяття воріт – адже арбітр був поряд і мав бачити, що шайба залетіла у ворота
від ноги. Тим більше, що було добре чути, що вона відлетіла саме від щитка.
Якби від нашого гравця, тоді немає жодних претензій. Але ж поряд з гравцем
«Компаньона» нікого не було. Тому помилитися, від кого саме шайба залетіла у
ворота, було не можливо.
– Другу шайбу ти пропустив, коли
Борисенко реалізував буліт. Але ж у хокеї пенальті забивають не так часто, як у
футболі…
– Все
правильно. Та цього разу він мене переграв. Я намагався вгадати його дії, але йому
таки вдалося мене перехитрити. Однак можна сказати, що в третьому періоді я
взяв у нього реванш. Адже в ньоиму Борисенко мав чистий вихід один на один зі
мною, але тепер очну дуель вже я виграв. Так що у наших з ним стосунках рахунок
1:1.
– Зрозуміло, що ця перемога
покращила настрій і тобі, і твоїм партнерам. Але як гадаєш, шанси пробитися у
четвірку в команди є?
– Сьогоднішня
гра показала, що ми сильніші за «Компаньон». Однак наразі ми досить багато
відстаємо від нього у турнірній таблиці. Але попереду ще десять матчів і в нас
є шанс виправити ситуацію на свою користь. Якщо будемо грати так, як сьогодні,
то ми цілком можемо брати очки і в іграх з першою трійкою команд. А «Компаньон»
з ними практично нічого не набирає. Але все
вирішиться лише безпосередньо в іграх.
Прес-служба
ХК «Леви» (Львів).
