Героєм другого матчу півфінальної серії «малого» плей-оф між львівськими «Левами» та «Вінницькими Гайдамаками» став нападник «червоно-чорних» Дмитро Марушев, який відзначився трьома закинутими шайбами і однією гольовою передачею. Щойно пролунала фінальна сирена, 10-ий номер відповів на питання прес-служби нашого клубу.
– Дмитре, до початку матчу сподівався на таку результативну гру?
– На «хет-трик», можливо й не розраховував, але налаштовував себе на те, що я обов’язково повинен закинути сьогодні бодай одну шайбу.
– А що, в попередніх іграх ти себе на це не налаштовував?
– Я нападник і забивати голи – мій головний обов’язок на майданчику. Але сьогодні я себе на гру налаштовував по-особливому. Адже мене поставили в першу ланку нападу до наших лідерів – Степана Пономарьова та Дмитра Гнітька. Це два справжніх майстра, які вміють віддати таку передачу, після якої легше забити, ніж змарнувати момент. Звісно, я розумів, що в мене обов’язково будуть нагоди відзначитися. Приємно, що я таки забив і вдалося мені це зробити, аж тричі.
– Наприкінці гри у тебе була ще одна хороша нагода, але ти її змарнував. Чому так сталося?
– Добре пам’ятаю той епізод. Дійсно, момент для взяття воріт був просто таки шикарний і я вже десь на рівні підсвідомості бачив шайбу в сітці. Можливо, це мене й підвело. Адже втрата ігрової концентрації навіть на якусь мить зазвичай обходиться дуже дорого. От і я втратив хороший шанс оформити «покер».
– Порівняй сьогоднішню гру з вчорашньою…
– Якщо говорити, коли було важче, то скажу, що сьогодні. По-перше, в неділю було легше налаштовуватися на суперника, бо це була перша гра і рахунок був 0:0. А сьогодні ми виходили на поєдинок, маючи в запасі гарний для нас рахунок – 8:2. Тому вже не було жодного тиску через ймовірну невдачу. Але й заставити себе працювати у грі з повною самовіддачею, коли ти знаєш, що вже практично все вирішено, не так то просто.
– А загалом, грати з аутсайдерами психологічно важко?
– В тому то й справа, що з такими командами, як «Барси» чи «Гайдамаки» грати буває важче, ніж з лідерами. Адже аутсайдери думають не про те, як закинути шайбу самим, а навпаки, в першу чергу займаються тим, щоб не дати креативно зіграти супернику. Тому значно легше, коли на тебе чекає гра з «Динамо», або з «Металістом», або з «Шахтарем». В таких іграх ти по-справжньому відчуваєш, як росте твій рівень. Але нічого, будемо доводити свою силу в боротьбі за 5-е місце. Тим більше, що суперник нам дістався надпринциповий по багатьох параметрах. У нас є чималі борги перед харків’янами навіть за домашні матчі, а про гостьові зустрічі я взагалі мовчу. Так що з «Акулами» у нас буде хоча й «малий» плей-оф, зате пристрасті в ньому кипітимуть, як у справжньому фіналі.
