Імовірно назва цієї гри походить від французького
слова "hoquet", що означало «пастуший посох».
У
1879р. канадець У.Ф. Робертсон
сформулював правила хокею, вперше запропонувавши
використовувати в грі гумову шайбу.
Спочатку хокейні команди складалися з дев'яти
чоловік, в 1886 році був складений
звід хокейних законів,
кожна команди складалася з 7 польових гравців.
Заміни були дозволені
тільки для травмованих.
Команди складалися з воротаря, переднього і заднього захисників, центрального та двох крайніх нападників, а
також ровера ("розбійника"),
який грав попереду нападників по всьому фронту біля
воріт суперника. Тільки в 1904 році в командах
стало по шість чоловік.
Товстий лід заважає швидкому ковзанню,
тому зазвичай лід заливають на 7,6-10
см.
Раніше хокейну шайбу виготовляли з вулканізованої
гуми вагою в 200
гр. Перед початком
гри її заморожували, щоб не пружинила.
Виявляється, перша шайба для гри в хокей була квадратної
форми.
За даними Detroit Free Press мінімум по одному зубу втратили
на льоду 68 відсотків професійних хокеїстів.
Вже в першій грі з Канадою на чемпіонаті світу в 1954 році,
збірна СРСР завдала супротивникові поразки 7:2
Під час потужних ударів швидкість польоту шайби досягає 193
км/г.
Машину для заливки льоду придумав житель Каліфорнії Франк
Замбоні в 1945 році.
За правилами Національної Хокейної Ліги гравцям дозволено
вживати аспірин, наркотики і алкогольні напої.
Хокей - стрімка гра, тому у воротаря є всього лише 0,45
секунди для того, щоб відреагувати на кидок, зроблений з 18,3 м від воріт.
Перший хокейний матч пройшов 3 березня 1875 року в Монреалі
на катку "Вікторія", про що написали в місцевій газеті "Montreal
Gazette".
Перша професійна хокейна команда була
створена в Канаді
в 1904 році. Тоді
ж хокеїсти перейшли до нової системи гри - «шість
на шість». Було
встановлено стандартний розмір
майданчика - 56 х26
м, який з тих
пір мало змінився.
У
1893 році генерал-губернатор Канади
лорд Фредерік Артур
Стенлі в якості хокейного
призу придбав в
Лондоні за 10 гіней
(48,67 дол.) кубок,
схожий на перевернуту піраміду зі срібних кілець.
Спочатку приз вручався
кращою аматорській команді Канади. Так з'явився
легендарний трофей - Кубок Стенлі. Спочатку
за нього боролися
аматори, а з 1910
року - і професіонали. З 1927 року Кубок Стенлі
оскаржують тільки команди НХЛ.
У
вболівальників хокейного клубу «Детройт Ред Уінгз» існує традиція кидати
заморожених восьминогів на лід після забитих їх командою шайб під час матчів
плей-офф. Звичай виник в 1952 році - тоді шлях до Кубка Стенлі був менше, і для
його взяття потрібно було здобути вісім перемог. Саме восьминіг, як не можна краще
символізував це число, був кинутий на арену власником одного детройтського
магазину, який потім сприяв закріпленню традиції серед інших фанатів.
На
початку розвитку сучасного хокею протягом
чотирьох років з
1875 по 1879 грали дерев'яною шайбою.
У
1917 році НХЛ змінила правило,
дозволивши воротарям падати на лід при спробах зупинити шайбу.
До цього голкіпери
отримували за це
малий штраф і додатковий грошовий штраф в
2 долари. Подібні штрафи від 2 до 15
доларів в той час
супроводжували і всі інші передбачені правилами фоли.
У
сезоні 1979-80 років у віці
19 років Уейн
Гретцкі став наймолодшим
хокеїстом в історії
НХЛ, що набрав 50
або більш голів і 100 або більш очків
за сезон і
наймолодшим гравцем визнаним "Найкориснішим гравцем ліги".
