Чемпіони 1905 хокеїсти клубу «Оттава Сілвер Севен» вирішили перевірити, чи
можна пнути кубок ногою так, щоб він перелетів через канал Рідо. Спроба була
невдалою, і чаша не потонула лише з тієї причини, що під водою ще зберігався
шар льоду. Тільки тому розшуки, зроблені на наступний день, дозволили знайти
втоплений приз.
У 1906 році «Монреаль Уондерерз» змістив «Оттаву» з чемпіонського трону. Однак
коли справа дійшла до вручення призу, його не виявилося в наявності. Тільки
через кілька днів хтось згадав, що бачив кубок вдома у гравця «Оттави» Харрі
Сміта. Хокеїсти «Вондерерс» в свою чергу через рік забули його в ательє
фотографа, який робив чемпіонську фотографію. З ательє трофей тихенько забрав
один з відвідувачів, сподіваючись отримати винагороду за «знахідку», однак,
оскільки ніхто кубка так і не спохватився, він повернув його назад. Дружина
фотографа, не знаючи про призначення срібної чаші, вирішила використовувати її
як горщика для квітів і засипала землею. Через кілька місяців один з керівників
«Вондерерс» розшукав і в буквальному сенсі відкопав кубок Стенлі.
Кубок втрачали неодноразово. В 1924 році, наприклад, гравці «Монреаль
Канадієнс», відзначаючи перемогу кількома пляшка мі шампанського, просто забули його на вулиці.
У 1977-му там крадіжка була відвернена пильним службовцям залу, який звернув
увагу поліції на сімох підозрілих молодих людей,якi тиняються біля стенду з кубком Стенлі. У їх автомобілі поліцейські виявили детальний
план Залу слави та інструменти, необхідні для злому вітріни.
Перед п'ятим матчем фінальної серії 1987 проти «Едмонтона» тренер «Філадельфії»
Майк Кінен, вирішивши використовувати наочну агітацію для мотивації гравців,
приніс кубок до роздягальні своєї команди. Прийом спрацював - «Флайерз» виграли
4:3. Тим же методом Кінен налаштовував хокеїстів і на наступну гру, і знову
«Філадельфія» перемогла (3:2), зрівнявши таким чином рахунок у серії. Але перед
останнім матчем трофей зник: Кінену пояснили, що він затримався в дорозі (серія
переїжджала з Філадельфії в Едмонтон), але насправді кубок сховав другий тренер
«Ойлерз» Лайл Кулчіскі. «Едмонтон» виграв 3:1.
У 1986 році Кубок тоне у ставку у Патріка Руа, звідки його дістав хтось з
фанатів.
Свого часу гравець "Детройт Ред Уінгз" Кріс Дрейпер ,який виграв
кубок Стенлі дуже сильно сподівався, що його малолітня дочка буде триматися
подалі від кубка. Але перший же її контакт з Кубком Стенлі завершився
катастрофою. «Через тиждень як ми його здобули, я дав кубок своєї маленької
доньки, яка зовсім недавно з'явилася на світ, і вона зробила свою чорну справу
прямо в кубок, - сказав Дрейпер. - Це було щось. Ми просто плакали від сміху
". Враховуючи, як інші гравці сприйняли цей факт, складається враження, що
таке сталося не в перший раз.« Ми добре почистили цей кубок. А потім, як і
раніше пили з нього, навіть в ту саму ніч. Так що не варто турбуватися ".
Тим не менш, всякий раз, коли бачиш щасливі обличчя переможців, жадібними ковтками
вливаються в організм шампанське з чаші, мимоволі повернеш погляд.
Гравець, чиє ім'я до цих пір тримається в найсуворішому секреті, скористався
Кубком Стенлі як горщиком. Ну не хотілося йому вставати і тупотіти через
півбудинку посеред ночі! Кажуть, після того як керівництво ліги довідалося, що
трапилося і провело роз'яснювальні бесіди про те, що негоже використовувати
Кубок Стенлі в якості нічної вази, цей хокеїст навіть у відведені місця ходив
по нужді з побоюванням.
Тафгай Кріс Саймон, нині гравець «Витязя», в 1996 році запросив чемпіонську
посудину на риболовлю. Однак, нерозбірлива риба, як і раніше клювала виключно
на черв'яків.
А пристрасний шанувальник хокею, голлівудський актор Курт Рассел, якому Кубок
Стенлі дістався по великому блату, влаштував з ним ланч тет-а-тет. Посадивши
його навпаки, він дбайливо накладав в тарілку «друга-Стенлі» їжу і підливав у
склянки випивку.
