Микола Романюк не лише ініціює залучення ефективних інвестицій в здоров’я нації, що, на його думку, дасть друге дихання розвиткові масового спорту, збагатить успіхи України на міжнародній арені. Він пропонує активну допомогу розвиткові спорту, як елементу культури здорового способу життя та перспективної економічній діяльності.
«Моя мета – витягнути з довгої шухлядинаціональні програми відновлення розвитку спортивної інфраструктури в усіх населених пунктах Львівської області. Що стосується регіональних програм, вони, насамперед, повинні спрямовуватися на зведення загальнодоступних спортивних майданчиків. І розпочинаю цю роботу з Яворова та населених пунктів, які примикають до українсько-польського кордону. Примором, через групу здоров’я вже пройшли десятки яворівчан, для яких заняття футболом стало нормою життя. Однак відсутність в Яворові європейського взірця спортивного комплексу з міні-футбольним полем зі штучним покриттям – це проблема номер один, яку прагну подолати», – зазначив ентузіаст розвитку фізкультури й спорту на Львівщині.
Микола Романюк зізнався, що його вже другий рік бентежать закиди окремих мешканців Яворова, мовляв, чому Льодову арену звели не в райцентрі, а в Новояворівську.
«Пояснення – просте: інвестори реалізували мою ідею будівництва Льодової арени в Новояворівську для того, щоб вона функціонувала географічно вигідно для всієї Галичини – ближче до Львова. А в самому Яворові ми вже давно мали побудувати великий спортивний комплекс, де б діяли не лише секції зимових видів спорту. Однак ця ідея наразі не знайшла підтримки в міській раді – земельну ділянку для цього потужного (на зразок тих, що діють в Європі) спортивного комплексу, годі одержати. Адже не секрет, спорткомплекс не приноситиме таких «баришів», як, приміром, ресторанно-готельний бізнес. Тим паче, що школярі з Яворова, Краківця та навколишніх сіл тут би займалися безплатно. А на базі цього комплексу проходили б престижні турніри, наприклад, міжнародні та спортивні меморіали пам’яті наших іменитих земляків», – пояснює М. Романюк.
«Однак, я не з тих людей, що просто так здаються, – стверджує М. Романюк. – Спортивному комплексу, де набиратимуться здоров’я діти, молодь, жінки, чоловіки, пенсіонери, інваліди в Яворові бути. Адже національні програми мають бути націлені на пропаганду багатьох видів спорту – футболу, шахів, баскетболу тощо. Розбудовуючи спортивну інфраструктуру, ми не лише підтримаємо громадське здоров’я, а й сприятимемо розвиткові Олімпійського, Паралімпійського руху».
Нині Микола Романюк працює над втіленням у життя потенціалу освітніх округів Львівської області в цілому та Яворівського району зокрема у справі організації спортивних товариств і залучення до них людей усіх вікових категорій. А партнерів вишукує серед територіальних громад, органів місцевого самоврядування, меценатів, а також регіональних бізнесменів. Переконує їх, що інвестиції в масовий спорт – це капіталовкладення в здоров’я суспільства. Чоловік розповідає, що силу й наснагу черпає в досвіді ветеранів спортивного руху в львівському прикордонні, які вже давно стали його вірними друзями.
«Пригадую, як патріарх львівського спорту Станіслав Петровський колись залив особисто в Яворові хокейне поле. Там не лише я прикипів душею до спорту. На жаль, це поле знищили. Настав час відродити. Бо нарікати, шукати крайніх чи ворогів – даремна справа. Треба діяти», – зазначив М. Романюк.
І він діє. Днями в місті Новояворівську відбулися поважні урочистості з нагоди 100-річчя українського хокею, в межах якого три дні вирував пристрастями Міжнародний дитячий турнір за участі команд Львівщини, Києва та Республіки Польщі. Ініціатором цієї унікальної не лише в Україні, а й Європі спортивної акції став голова Федерації хокею Львівщини, мешканець Яворова Микола Романюк.
Хто цей чоловік, який жертвує час на те, щоб ми та наші діти жили й відпочивали по-людськи? Може син якихось олігархів чи нардепів, для яких доброчинність – хобі або піар?
Ні. Це яворівчанин з діда-прадіда, який від малого живе за протекцією власних працьовитості, мудрості, ентузіазму, наполегливості.
Немає вже на світі батька Степана, матері Емілії, до яких би Микола міг прийти за порадою. Про цих світлих людей яворівчани згадують з повагою. Адже тато Миколи трудився в кар’єрі на ЯДГХП «Сірка», мама – працювала в дитсадку «Сонечко».
Микола виріс у трудолюбивій, порядній, багатодітній сім’ї. Добре навчався в школі, а потім – у політехнічному інституті, у Львові. Не лише здобув фах інженера-механіка, а й став хокеїстом – виступав за інститутську команду «Буревісник». Колишні однокурсники з політехнічного з приємністю згадують про цього результативного нападника.
Те, що Микола Романюк, людина – слова, автор цих рядків переконався ще декілька років тому: знайомство з Миколою Степановичем відбулося під дулами автоматів – у прямому розумінні цього слова.
1 червня 2005 року у Новояворівську в День захисту дітейна знак протесту проти рішення сесії міськради, що дозволила будувати супермаркет на території дитячого майданчика (вул. Степана Бандери), – школярі разом з батьками провели акцію під гаслом: «Продали майданчик – продасте й Україну!». Маленькі бунтарі вишикувалися біля огорожі: тут уже тривали будівельні роботи. Зокрема, на місці гойдалки «зодчі» встановили дерев’яний туалет. Люди, згадували, яке між цими будинками було гарне хокейне поле, зведене за сприяння дирекції ЯДГХП «Сірка»: тут на ковзанах виходили не лише діти, а й дорослі, сюди з’їжджалися люди для відпочинку з усіх куточків Яворівщини.
За словами мешканки Новояворівська Ганни Озерко, в. о. міського голови Новояворівська Сергій Соболь (відтак цей чоловік потрапив до цюпи за хабар) членів ініціативної групи, які прийшли до нього з проханням не будувати торговий центр, вигнав з кабінету.
Натомість ініціатори скерували свої скарги до Яворівської РДА та прокуратури. Але до дітей-пікетників прийшли… озброєні охоронці. І бунт придушили.
Свідком цієї ганебної події став мимоволі й Микола Романюк, колишній нападник студентської хокейної команди з Львівського політехнічного «Буревісника». Журналіст тоді не придав уваги його словам, бо думав, що чоловік просто втішає плачучих матерів та діток, кажучи: «У Новояворівську буде хокейне поле, а в Яворові – футбольне. І не будь-які, а їм заздритимуть в усій Україні».
Так і сталося. 20 листопада 2009 року в місті Новояворівську Львівської області відбулися великі урочистості з нагоди відкриття Льодового палацу, аналогів якому наразі у Львівській області немає. Автором ідеї створення цього величного палацу здоров’я виступив саме Микола Романюк – нині голова Федерації хокею Львівщини.
За словами Миколи Романюка, Льодова арена відкрита для всіх бажаючих: уже з жовтня тут відбуватимуться уроки фізкультури для учнів шкіл з Яворова, Краківця, навколишніх сіл.
«Школярам безкоштовно видаватимемо ковзани. Мою ідею стосовно уроків фізкультури на льоду підтримало керівництво відділу освіти Яворівської РДА», – поділився приємною новиною голова Федерації хокею Львівщини (ФХЛ).
Микола Романюк каже, що ФХЛ має на меті сприяти активному способу життя підростаючого покоління. І загалом ідея відкриття Льодового палацу на Яворівщині та майбутнього спорткомплексу в Яворові народилися саме з цього приводу. Адже не всі дітки можуть у майбутньому стати професійними спортсменами, але кожний хлопчик чи дівчинка повинні зростати здоровими й загартованими.
Микола Романюк також поінформував, що в скорім часі в Льодовому палаці буде урочисто відкрито Музей українського хокею: серед експонатів на чільному місці буде Літопис українського хокею.
«Адже честь проведення першого хокейного матчу належить саме Львівському товариству їзди на ковзанах, заснованому, як стверджує періодика тих часів, у 1860 році у Львові. У жовтні 1904 року було ухвалено організувати хокейні змагання у Львові. Це Товариство 16 січня 1905 року провело хокейний матч за участі Львівського клубу «Чарні» (матч проводився за принципами БЕНДІ). А в січні 1909 року на ковзанці Львівського товариства Лижнярського стартував хокейний матч за всіма міжнародними правилами. Через рік відбувся чемпіонат з хокею на ковзанці Стрийського парку у Львові», – зробив екскурс в історію Микола Романюк.
За його словами, він є мешканцем Яворова, тому докладає усіх зусиль, аби кожен юний краянин міг користуватися Льодовою ареною.
«Я хочу бачити своїх земляків щасливими, а їхніх дітей – здоровими та загартованими», – зізнався ентузіаст.
«Міжнародний дитячий турнір таки відбувся, – радіє голова Федерації хокею Львівщини. – І він був не позбавлений інтриги. Трибуни шаленіли, коли на ковзанку виходили юні висхідні зірки українського хокею з Львівщини, Києва, Польщі. Уже перші матчі показали, що вітчизняному дитячо-юнацькому хокею є куди рости та розвиватися. Переконаний, саме це покоління й відродить український хокей. Головне – якщо будуть проводитись подібні змагання, то й самі юні хокеїсти підвищуватимуть рівень своєї майстерності».
Микола Романюк задоволений, що у львівському прикордонні є не лише класні умови для тренувань юних хокеїстів, а й чудовий тренер – Михайло Чеканцев, який уже сформував дитячу хокейну команду «Галичина».
«У перспективі – участь нашої дитячої команди в Чемпіонаті України з хокею – 2011-2012 років. Ще раз наголошую: ми продовжуємо набір дітей, віком від 6 до 10 років, у відділення Яворівської ДЮСШ для занять з хокею та в секції фігурного катання», – розповідає Микола Романюк.
З його слів, «саме Львівщина вже зараз має стати в державі осередком спортивного відродження. Адже, за свідченням істориків, перше спортивне товариство в Україні створено у Львові. Перший спортивний клуб, перші турніри з основних видів спорту, які нині представлені в Олімпійських іграх (футбол, хокей, баскетбол тощо), перші широкомасштабні спортивні змагання за участі регіональних представництв, перші професійні стадіони та спортивні архітектурні об’єкти певного призначення теж мають львівську прописку. Себто місто Лева з кінця ХІХ до 20-х років ХХ століття відігравало чільну роль у спортивному розвитку сучасної України. Прийшов час, аби цю справу відродити. Знаю, що важко. Але пліч-о-пліч зі своїми краянами цього доможуся».
На запитання журналіста, чи є ситуації, які можуть у нього, сильного духом чоловіка, «пробити сльозу», – голова Федерації хокею Львівщини ствердно кивну головою.
«У мене ж серце – не камінь: особливо гірко було, коли довідався, що хлопчина з Яворівщини, мама якого виїхала на заробітки в Італію, покінчив життя самогубством. Боже, скільки доль зламало оте заробітчанство…Та й пияцтво, наркоманія роблять діток сиротами при живих батьках», – зітхнув Микола Романюк.
І додав: «Тому й створюю спортивні комплекси, щоб дітей відірвати від вулиці, аби молодь загартовувала не лише тіло, а й волю, щоб уважку хвилину хлопчик чи дівчинка не залишалися сам-на-сам зі своєю проблемою, а змогли знайти підтримку в мудрого тренера чи вірних товаришів по команді».
У коментарі журналістові начальник Яворівського РВ ГУ МВСУ в Львівській області Андрій Левус, наголосив, що з моменту задіяння Льодової арени в Новояворівську на Яворівщині блискавично знизився показник правопорушень серед дітей та молоді.
«Аби вдалося вже найближчим часом в Яворові побудувати добротний спортивний комплекс, у селах та селищах звести нормальні спортивні майданчики, то міліції за неповнолітніх турбуватися вже так сильно не доведеться», – прогнозує головний міліціонер Яворівщини.
Людмила Шубіна, www.zik.com.ua
