Офіційний сайт
хокейного клубу "Леви"
ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ
і о
1 Кепіталз 11 26
2 Сокіл 11 25
3 Шторм 11 24
4 Кременчук 11 18
5 Дніпро 11 3
6 Крижинка 9 0

календар  
плей-оф  



ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ U15 відкрити

ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ U13 відкрити

ЖІНКИ відкрити

ЛЬВІВСЬКИЙ ХОКЕЙ

15.04.2023
Зірки НХЛ з українським ДНК у проекті Спортивний Родовід


18.02.2022
Львівська мерія погодила будівництво льодової арени на околиці міста


17.01.2022
У Львові планують збудувати «Льодову Арену». Щo вiдoмo прo нoвий кoмплeкс


Новини клубу

«Гонок озброєння» в нашому хокеї більше не буде

17.03.2013

Розмова з Михайлом Чіканцевим, спортивним директором ХК «Леви»

Для львівських «Левів» сезон у Професійній хокейній лізі завершився на першій стадії плей-оф. У груповому турнірі галичани посіли останнє, третє, місце й, отже, вибули з подальшої боротьби за нагороди чемпіонату.

В останньому матчі групового етапу «Леви» зустрічалися зі столичним «Соколом». Для виходу в наступний раунд львів’янам потрібна була перемога. Але не склалося: кияни були сильнішими — 3:1.

В інтерв’ю «Газеті» спортивний директор «Левів» та в. о. наставника команди в другій частині сезону Михайло Чіканцев підсумував виступи галичан та висловив сподівання, що його клуб не припинить існування.

— На яку оцінку «Ле­ви» заслужили в сезоні 2012/2013?

У кожному разі хокей в Україні житиме, він тільки починає розвиватися
— Від виступу нашої команди двоякі відчуття. Були проблеми з фінансуванням, команду покинули деякі виконавці, це, безперечно, позначилося на результатах. Ви ж бачили, що ми догравали сезон без тренерського штабу (на початку 2013 року білорус Алєксандр Руммо відмовився від співпраці з «Левами». Тоді команду очолив спортивний директор клубу Михайло Чіканцев — «Газета»). Відповідно, результат був незадовільним. Але, зважаючи на умови, в яких існує клуб, те, що на лід виходили молоді хлопці, ми дограли сезон до кінця, — це вже добре.

— Були шанси потрапити до півфіналу плей-оф, для цього потрібно було обіграти в основний час гри столичний «Сокіл». Чого забракло в тій зустрічі?

— Думаю, гравці втомилися. Ми ж перед тим мали дуже напружену зустріч із «Компаньйоном», в якій виклалися на сто відсотків. Тому в грі зі «Соколом» не вистачило свіжості, лідери команди не досягли того, чого від них очікували, тобто результату.

— Пане Михайле, питання про майбутнє клубу. Ви впевнені, що «Леви» існуватимуть і надалі?

— Я — оптиміст, вірю, що все буде гаразд. Принаймні ми для цього робимо все можливе. Думаю, невдовзі стане зрозуміло, як діятимемо далі.

— Не боїтеся, що наступного року змагання Професійної хокейної ліги взагалі не відбудуться? Все-таки в багатьох команд є очевидні фінансові проблеми…

— Думаю, в кожному разі хокей в Україні житиме, він тільки починає розвиватися. Зазвичай перший рік існування будь-чого триває легко, адже всіх переповнює оптимізм. Другий — значно складніший. А третій рік є вирішальним: люди більш професійно підходять до питання життєдіяльності клубів. Сподіваюся, що наступного сезону в ПХЛ буде більше команд. Навіть упевнений у цьому. Можливо, зміниться формат турніру. Але чемпіонат України однозначно проводитимуть.

— Говорячи про професійний підхід до життєдіяльності клубу, що Ви мали на увазі?

— Більше уваги приділяти дитячому спорту, розвитку інфраструктури, а не «гонкам озброєння». Щоб пояснити, що маю на увазі, наведу приклад столичного «Беркута». Кия­ни дуже високо підняли планку зарплат, мали доволі роздутий бюджет. Не всі команди це витримали («Беркут» через несплату членських внесків не допустили до плей-оф, а в легіонерів клубу не було грошей навіть на квиток додому, — «Газета»).

— До речі, про дитячий хокей. Як вам вдалося за такий нетривалий час існування «Галицьких левів» перемогти в юніорському чемпіонаті України?

— Не сказав би, що дитяча секція існувала недовго. У Львові є ДЮСШ «Локомотив», моя вихованка, 1997 року народження, підписала професійний контракт з білоруською командою «Пантера». Цього року в складі клубу вона стала переможницею відкритого чемпіонату Австрії. Львівські хлопці, 1996-го та 1997-го років народження, навчаються та виступають у складі інтернатівської команди «Білий барс». Один мій вихованець, 1998-го року народження, зараз навчається в Академії хокею України.

Раніше не мали команди одного віку, адже не було належних умов для тренувань. Три роки тому в Новояворівську збудували льодову арену, на якій ми змогли повноцінно тренуватися. Тоді ж і з’явилася група дітей одного віку, яка представляла наш регіон у чемпіонаті України. Щасливий, що нам вдалося здобувати перше «золото» юніорського чемпіонату України.

— Перемога «Галицьких левів» — це збіг спри­ятливих обставин чи ознака проблем дитячого хокею в Україні?

— Дитячий хокей в Україні існує давно: є школи в Києві, Харкові. Там з дітьми працюють ще з часів Радянського Союзу. Потім до них приєдналися в Донецьку, деяких інших містах. У нас прос­то є хороші умови для занять хокеєм, створено два спецкласи, маємо льодову арену, де можемо регулярно займатися. Думаю, ми перемогли в чемпіонаті завдяки праці й таланту дітей.

Розмовляв Гліб Ваколюк

http://www.gazeta.lviv.ua/sport/2013/03/15/9231











Команда

1 Іван Александров


СТАТТІ

20.11.2017
Український хокей йде на експорт до Росії


26.01.2017
Итальянский пример для Украины и ВЕХЛ


22.05.2015
Мифы и пути спасения украинского хоккея



© Хокейний клуб "Леви" (Львів). Всі права захищено. 2008 - 2024. Update cookies preferences


-->