Поєдинок за третє місце
Гра № 1
ХК «Харків» - «Компаньон-Нафтогаз» - 6:3 (2:1; 2:0; 2:2)
Зірки матчу: Дмитро Мігульов (Х), Павло Большаков (Х) - Віталій Гаврилюк (К)
Євген Аліпов («Компаньон-Нафтогаз»):
Програли через те, що недооцінили суперника, думали - перемога сама прийде. «Харків» же працював всі три періоди. Були можливості при рахунках 1:2 та 3:4 врятувати гру, але не вийшло, тому що харків'яни були сьогодні сильніші і заслужено перемогли.
Олександр Кобиков(ХК «Харків»):
«Компаньон» - невдалий для нас суперник в цьому сезоні, так як у регулярному чемпіонаті ми програли їм три гри із чотирьох. Тому вийшли на поєдинок максимально налаштованими на боротьбу. Саме самовіддача і настрій команди на перемогу, акуратна гра в обороні, без провалів, дозволила нам сьогодні перемогти. Велике спасибі хлопцям за це.
Суперники приблизно рівні за силою, і тому ми розуміємо, що в п'ятницю в Києві нас чекає важка друга гра за «бронзу».
Фінальна серія
Гра № 1
«Сокіл» - «Донбас» - 0:1 (0:0; 0:0; 0:1)
Зірки матчу: Віталій Литвиненко (С) - Дмитро Ісаєнко (Д), Степан Горячевських (Д)
Олександр Куликов («Донбас»):
Можу сказати одне - гра була гідна фіналу плей-офф. Зустрічалися дві справді найсильніші команди в Україні. Гра складалася важко, і ми дуже раді, що змогли її виграти, здобувши 26-ту перемогу поспіль. Це дійсно гідний фінал.
Підготовка до матчу йшла у звичному режимі, ми нічого не змінювали. У нас є розклад, за яким ми тренуємося круглий рік, ми за ним і працювали. Спеціально до матчу не готувалися, але виграти хотіли (усміхається).
Хоча «Сокіл», в якому на сьогоднішній момент більше десяти кандидатів до збірної, теж хотів виграти. Я не повірю, що хтось із гравців або тренерів «Сокола» вийшов би і сказав «ми вийшли програти». Усі хочуть виграти. «Сокіл» не відбував номер на льоду.
«Сокіл» вважається базовою командою збірної України, не час перекинути цей статус на ХК «Донбас», виходячи з сьогоднішнього результату, малюнка гри і самовіддачі хокеїстів «Донбасу»?
Це, звичайно ж, питання до тренерів збірної України. Так, ми б хотіли створити таку команду, яку б знали не тільки в Україні, а й за її межами.
Олександр Сеуканд відзначив, що арена в Броварах - не домашній майданчик «Сокола», і це, цілком можливо, позначилося на результаті.
Почекайте, але ж для нас вона теж не домашня. «Сокіл» тут провів весь чемпіонат Білорусі, і грати їм було набагато легше, ніж нам. Що стосується Києва, то майданчик на «Авангарді» зараз не готовий до прийому матчів такого рівня. У Броварах для гравців і для глядачів, які прийшли на трибуни, було зручніше й комфортніше.
Я не вважаю, що «Сокіл» грав на виїзді. Наприклад, ПС «Дружба» в Донецьку - ось там ми дійсно ще жодного разу не грали. Начебто і вдома, але ми проведемо в загальній складності два тренування на льоду «Дружби», а «Сокіл» - одне. Тобто, ми практично в рівних умовах. Грали б у «Лідері», де провели весь сезон, тоді, звичайно, нам було б набагато легше. Але будемо грати без будь-яких застережень. Тут, чесно, все йде звідси (показує рукою на серці -прим. Авт.) - Як хлопці налаштуються, як вони горять. У таких кубкових іграх дуже часто перемагає не той, хто більше вміє, а той, хто більше хоче.
Олександр Сеуканд («Сокіл»):
По-перше, команда-супротивник була непоступливою. Треба було реалізовувати те, що ми створювали в першому періоді. Багато причин поразки. Пропускаючи голи п'ять на п'ять - найболючіше місце це перед воротами. Ну і не закидаючи жодної шайби важко вигравати.
На жаль, ми не змогли сьогодні зіграти на Мельникова (ЛСК «Авангард» -прим. Авт.), хоча я дуже хотів. Це наш майданчик, нехай він і поганий. У Броварах ми знову на нейтральному полі, з усіма, що випливають звідси наслідками.
За матеріалами isport.ua
